Center for American Literary Studies in Ukraine 

Півтора десятиліття існування України як самостійної держави стали часом відчутного розвитку української американістики. Вже з перших кроків нашої незалежності Посольство США почало активно підтримувати зусилля українських американістів. Піонером цієї активності була культурний аташе Посольства США в Україні Мері Крюгер. За її сприяння було проведено перший в Україні симпозіум з постмодернізму (жовтень, 1993). Видано за фінансової підтримки США три номери журналу "Вікно в світ", присвячених історії, сучасному стану, методиці викладання американської літератури. Тут було представлено статті провідних вчених США, переклади класичних творів американської літератури (зокрема, Езри Паунда, Б.Франкліна, Г.Джеймса), опубліковано короткий нарис історії літератури США, створений вітчизняними дослідниками, наукові розвідки й популярні розробки українських вчених і викладачів.

За короткий термін українськими американістами за підтримки Посольства США в Україні проведено три Міжнародних конференції ("Література США після середини ХХ ст.", травень 1999 р.; "Американська література на рубежі ХХ-ХХ1 ст.", вересень 2002 р.; "Головна течія - гетерогенність - канон у новітній літературі США", жовтень 2005р) за активної участі провідних американських фахівців (проф. Іхаб Хассан, проф. А.Мельничук, проф. Джеффрі МакГанн, почесний професор Еморі Елліотт, професор Патрік О'Доннел та ін.), американських фулбрайтівців, що працюють в Україні (Джеймс Бресфілд, Філіп Кавальєр, Гортенз Сіммонс), авторитетних європейських колег (професор Анастасьєв, професор О.Звєрєв, Москва; професор Є.Дурчак, професор Агнєшка Сальські, Польща; професор Ю.Стулов Бєларусь), та з широким залученням українського контингенту дослідників американської літератури з різних міст нашої країни ( в кожній конференції з доповідями виступало 40-50 учасників). Матеріали перших двох конференцій (третя лише готується до друку), видані англійською і українською мовами, дістали великого розголосу не тільки серед американістів і широкої української філологічної громади, а й за межами нашої країни.

Від першої до третьої конференції відчутно змінився склад наших учасників - якщо у 1999 році українська наука була представлена кількома професорами, а в основному - аспірантами-початківцями, то на третій конференції "якісний" розрив значно скоротився - відчутно виросли молоді наукові кадри, оскільки постійно відбувається захист кандидатських дисертацій з літератури США, стажування молодих українських дослідників, учасників різних американських програм, в університетах США.

Вже кілька років при Американському ресурсному центрі успішно працює неформальна Школа з літератури США, в якій навчаються аспіранти і молоді дослідники із різних вузів Києва (а тепер вже - й з інших міст України). Одним із наслідків роботи Школи стало два українських наукових семінара - "Пуританська традиція в літературі США" та "Просвітницька традиція в літературі США". Започатковано щорічник "Американські літературні студії в Україні", вийшло два номери: "Пуританська традиція в літературі США" (2004) й "Просвітницька традиція в літературі США" (2005).

Отже, неформальна Школа з американської літератури при Ресурсному центрі ім. Жанет Демірей при Посольстві США в Україні сформувала певну громаду американістів літературознавців . На це пішло майже десять років наполегливої системної праці наявних професіоналів за фінансової допомоги Посольства США, за організаційної підтримки Дирекції Інституту. Щорічник "Американські літературні студії в Україні", визнаний як ВАКівське видання, став речником цієї громади. Вирізнилася й сфера діяльності: підготовка американістів вищої кваліфікації. Отже на сьогодні ми маємо нагальну необхідність й реальні підстави для інституалізації нашого співтовариства:

Наша сьогоднішня ситуація диктує необхідність змін:
1. Організаційних: нас багато, ми розпорошені у різних регіонах України;
2. Стратегічних: зберігаючи свою первинну функцію, ми можемо і мусимо розширити коло завдань і сферу діяльності , включивши до неї вивчення, викладання та популяризацію літератури США, тим більше, що навчальні програми учбових закладів України всіх рівнів фактично мінімізували вивчення американської літератури;
3. Тактичних: можливо і необхідно максимально плідно використовувати нарощений творчий потенціал.

Центр американських літературних студій в Україні:
Створюється при Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАНУ за підтримки Відділу преси, науки і культури Посольства США в Україні. ЦАЛСУ є неформальним добровільним об'єднанням фахівців і окремих інституцій або угрупувань при Інституті, який центрує ЦАЛСУ в Україні, об'єднуючи фахівців-американістів, і має власну наукову програму, яка узгоджується із статусом і нормами академічних вимог.

Отже - ЗАСНОВНИКАМИ ЦАЛСУ Є ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ.Т.ШЕВЧЕНКА НАНУ ТА ПОСОЛЬСТВО США В УКРАЇНІ.
ЦАЛСУ має свій друкований орган - щорічник АМЕРИКАНСЬКІ ЛІТЕРАТУРНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ (із власною редакційною колегією).
ЦАЛСУ має свій центральний орган - НАУКОВУ РАДУ, яка обирається і затверджується загальними зборами і включає в себе як співробітників Інституту, так і представників різних наукових, учбових установ та регіонів.

Сфера діяльності ЦАЛСУ:
- робота неформальної Школи з американської літератури при Ресурсному центрі;
- видання щорічника "ЦАЛСУ";
- організація наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, дискусій різного рівня;
- розробка і апробація різного типу наукових і дослідницьких програм з предмету;
- участь у різного роду конкурсних комісіях;
- активна участь у перекладацькій діяльності, у виданні наукової й художньої літератури (переклад, апробація, коментування, пропозиції до видавництв); проведення наукових і популярних лекцій у різних аудиторіях;
- розробка програм для різних форм навчання, створення навчальних комплексів, спеціальних курсів;
- створення веб-сторінки Центру, служби інформативного та реферативного забезпечення;
- налагодження творчих контактів і різноманітного наукового співробітництва з аналогічними Центрами як в Україні, так і за її за межами - на пострадянському просторі, в Європі, в Сполучених Штатах;
- творча співпраця із американськими фахівцями, що працюють в Україні.
Всіляко заохочується персональна ініціатива з чітко визначеною системою відповідальності учасників Центру.
Апробація наукових проектів здійснюється Науковою радою Центру, вища інстанція - Наукова рада Інституту літератури.
Центр затверджує документацію печаткою й користується реквізитами Інституту літератури.
Центр має власний логотип.

Збори затверджують такий склад керівних органів:
- Професор Т. Денисова - керівник, модератор ЦАЛСУ
- Професор Н. Висоцька (КЛУ) - заступник керівника
- Доцент О. Гон (КІМО)- заступник модератора
- Культурний аташе Посольства США Ліза Хеллер
- Директор фулбрайтівського фонду в Україні Марта Хом'як-Богачевська
- Професор Н. Жлуктенко (КНУ)
- Професор Т. Потніцева (ДДУ)
- Секретаріат Ради й ЦАЛСУ: О.Дубініна, Г.Коломієць (Інститут літератури).

Представники в регіонах:
- М. Коваль - Львів
- О. Старшова - Миколаїв
- С. Щербіна - Полтава
- Л. Сердюкова - Донецький регіон
- О. Козлов - Крим
- М. Шимчишин - Карпатський регіон
- О. Блашків - Дрогобич
- Н. Шпильова - Черкаси
- Н. Бідасюк - Хмельницький
- І. Сніховська - Житомир
- Т. Корольова - Одеса
- М. Рошко - Ужгород
- Л. Казакова - регіон Харкова.